У серці подій на Херсонщині розгортаються драматичні сценарії, які щодня проливають світло на страждання місцевих жителів. 5 лютого 2025 року російська армія здійснила артилерійську атаку на Херсон, поранивши 87-річного чоловіка та 88-річну жінку. Красномовність цифр важлива – від вибухових поранень вони опинились у лікарні, де зараз борються за своє здоров'я. Такий початок тижня тільки засвідчує невпинність і небезпеку, які стали щоденними реаліями Херсонщини.
Ще не встигли загоїтись старі рани, як 8 лютого 2025 року, російські війська знову обстріляли Херсон, травмувавши трьох осіб, серед яких 11-річний хлопчик і дві жінки. Усі постраждали від вибухових, черепно-мозкових травм і контузій. Подібні випадки не тільки випробовують фізичні, а й моральні сили тих, хто намагається вижити в таких умовах.
Російські атаки навмисно націлені на цивільні райони, що ще більше підкреслює складність ситуації. 3 лютого у центрі Херсона повітряна бомба завдала значної шкоди, поранивши кілька людей, зокрема 40-річну та 46-річну жінку, остання з яких перебуває у критичному стані з черепно-мозковими та черевними травмами. Така жорстокість засвідчує трагедію, яка несе з собою не тільки фізичний, але й глибокий психологічний біль.
Кількість таких інцидентів росте. 3 лютого російські сили скинули вибухові пристрої на декілька цілей, серед яких була й швидка допомога, медичний персонал якої ледве уникнув загибелі. Багатоповерхівка в Дніпровському районі постраждала від дрону, внаслідок чого сталася пожежа, поранивши 74-річного мешканця. У такому ж районі загинула літня жінка, поранено 50-річного чоловіка під час артилерійської атаки.
У січні 2025 року російські атаки на Херсонщині призвели до загибелі 29 цивільних і поранень понад 200 осіб. 4 лютого артилерійська атака на селище Мілове забрала життя 71-річного чоловіка. Ці цифри лише доводять стійкість, з якою живуть місцеві жителі, залишаючись на своїй землі під постійною небезпекою.
Херсон продовжує переносити атаки, які залишають невидимі, але глибокі сліди в душах його мешканців. Місцева жителька Оксана Сіненко поділилася, що вже двічі потрапляла під завали, спочатку у грудні, а нещодавно знову. Її слова звучать як відчайдушний поклик про увагу до страждань того, хто щодня бореться за право на мирне життя.
Ці події наголошують на постійному й важкому впливі російських військових дій на цивільне населення Херсонщини. У час, коли кожен день нагадує страхітливу нескінченність, важливо пам'ятати про людяність і турботу. Якщо вас зворушила ця історія, допоможіть тим, хто потрапив у біду, не залишайтесь осторонь їхнього болю.
Цей жахливий жах підтверджує стійкість мешканців Херсонщини. Ми повинні підтримувати їх у цій страшній ситуації!
Здається, ситуація не така одностороння. Варто розглянути причини конфлікту, а не лише наслідки.
Наших людей не можна залишити наодинці з таким жахом. Важливо діяти та підтримувати їх у відкритий спосіб.
Ці численні трагедії в Херсоні вимагають від нас не лише співчуття, а й активних дій на допомогу постраждалим.