Російське вторгнення в Україну, яке розпочалось 24 лютого 2022 року, відкрило третю фазу російсько-української війни, що триває з 2014 року. Почати варто з того, як відчувався наростаючий страх і напруга ще з листопада 2021 року, коли на кордонах з Україною та Білоруссю почалось значне скупчення російських військ. Російська влада заперечувала будь-які агресивні наміри, але світу було зрозуміло – йдеться про підготовку до війни проти України.
У вирішальний момент, 21 лютого 2022 року, Росія визнала самопроголошені Донецьк та Луганськ незалежними республіками, що лише підлило масла у вогонь. Ранок 24 лютого став для українців та усього світу фатальним – Володимир Путін оголосив про початок "спеціальної військової операції", маючи на меті "демілітаризацію та денацифікацію" України. Після цього оголошення почались масовані ракетні удари, а також вторгнення на українську землю із різних напрямків.
Ба більше, російські війська почали масовані обстріли українських міст, включаючи Київ, Харків і Чернігів. Україна не забарилася з відповіддю – президент Володимир Зеленський оголосив воєнний стан, а небо над країною зачинили для цивільної авіації. Світ також не стояв осторонь: 2 березня 2022 року Генеральна асамблея ООН засудила агресію Росії, а вже 16 березня Міжнародний суд у Гаазі наказав зупинити воєнні дії.
Щоб зрозуміти мотивацію російського лідера, варто звернути увагу на його виправдання – мовляв, Україна повинна була бути врятована від свого ж уряду, який буцімто контролюється неонацистами з Заходу, а також від загрози розміщення НАТО військової інфраструктури. Однак, насправді це не більше ніж хиткі обгрунтування для нічим необґрунтованої агресії.
На сьогодні конфлікт триває. Більше того, Росія особливо сфокусувалась на захопленні Донбасу та півдня України. Бойові дії не припиняються, і жертви серед цивільного населення, як і руйнування інфраструктури, стають неминучим жахом військової щоденності.
Останні новини свідчать про інтенсивні військові дії з боку Росії. Попри невдачу із захопленням ключових міст на початку, РФ не полишає спроб захопити нові території, загрожуючи новими ударами, включаючи можливість використання балістичних ракет. Світ і далі підтримує Україну, структурно зміцнюючи позиції Києва в цьому важкому протистоянні.
Цей конфлікт став трагічною сторінкою історії, де героїзм і страждання українців вражають увесь світ.
Варто врахувати, що ситуація набагато складніша, і в Україні також є внутрішні проблеми, що потребують уваги.
Російська агресія в Україні демонструє небезпечні тенденції в міжнародних відносинах та потребу в єдності світу проти несправедливості.
Війна в Україні вимагає не лише військової підтримки, але й активних дипломатичних зусиль для досягнення миру.