Війна, яку Росія розв'язала проти України у 2014 році, вступає в нову, третю фазу з моменту вторгнення 24 лютого 2022 року. Це масштабне вторгнення, яке почалося з величезного зосередження російських військ на кордонах з Україною і в Білорусі, залишило безліч питань і викликало неймовірну духовну стійкість українців. Незважаючи на численні заперечення з боку російських офіційних осіб, ці місяці підготовки вилилися у справжню агресію, яку світ передбачити не міг.
Коли на початку 2022 року Росія визнала так звані Донецьку та Луганську "народні республіки" незалежними, це стало ще одним сильним поштовхом до загострення ситуації. Але справжнім шоком стало оголошення Путіна про початок "спеціальної військової операції" з нібито демілітаризації та денацифікації України. Те, що мало бути "операцією", швидко перетворилося на широкий наступ, що охопив майже всю територію України.
Російські війська атакували з усіх напрямків: з Росії, Білорусі та окупованого Криму, задіявши величезну кількість техніки та піхоти. Попри раптовість атаки, українські захисники не дали себе зламати, а президент Володимир Зеленський швидко оголосив воєнний стан і розірвав дипломатичні відносини з Росією. Світ зрушив з місця — міжнародна спільнота різко засудила дії Росії, а Міжнародний суд у Гаазі наказав припинити вторгнення.
Попри початкові амбіції Росії швидко захопити Київ і перемогти, ці плани зазнали невдачі. Російські війська перенаправили свої зусилля на Донбас і південь України, проте інтенсивні бойові дії, які тривають вже понад півроку, продовжують забирати життя та руйнувати міста, такі як Херсон і Кривий Ріг. Аналітики пов'язують наявність сміливості для цього вторгнення зі згортанням військової присутності США в Афганістані, що, можливо, і надихнуло Путіна на подібні дії.
Західні країни не стояли осторонь, надаючи значну підтримку Україні у вигляді військової допомоги та економічних санкцій проти Росії. Незважаючи на підписання епізодичних декларацій про готовність Росії до переговорів, ситуація залишається невизначеною та нестабільною, що підкреслює незламність духу українського народу в умовах триваючого конфлікту.
Важливо пам’ятати про героїзм українців та їхню стійкість у цій жахливій ситуації, попри всі виклики.
Твердження про агресію Росії однобічне, адже конфлікт має складні корені і не можна наводити лише одну перспективу.
Війна в Україні показала, як важливо об’єднуватися перед обличчям загрози та підтримувати один одного.
Необхідно підтримувати мирні ініціативи, щоб знайти шлях до вирішення конфлікту та стабілізації регіону.