Після майже двох років війни між Росією та Україною, цей конфлікт дедалі більше затягується, залишаючи глибокий слід на міжнародній арені. Все розпочалося з російського вторгнення 24 лютого 2022 року, коли біля кордонів України було зосереджено до 190 тисяч російських військових. Плани швидкого захоплення Києва та встановлення про-російського уряду були знівельовані завдяки сильній українській обороні та численним логістичним проблемам з російського боку.
Після того, як президент Росії Володимир Путін визнав самопроголошені республіки Донецька та Луганська, світова спільнота відразу ж засудила цей крок. Були введені жорсткі санкції проти Росії, а Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, закликаючи до негайного виведення російських військ з України.
Битва за Київ стала однією з вирішальних подій цього конфлікту. Хоча спроби захоплення столиці зазнали невдачі, російські війська чинили воєнні злочини в передмістях, таких як Ірпінь та Буча. Це спричинило серйозні гуманітарні кризи, позначені масовими похованнями, тортурами та знищенням цивільної інфраструктури.
Після провалу захоплення Києва, Росія змістила акцент на Донбас та південь України, зокрема на Маріуполь, продовжуючи тактику порушень гуманітарних прав. Додаткова ескалація відбулася у вересні 2022 року з офіційною анексією чотирьох частково окупованих областей України. Це спровокувало нові протести в Росії проти мобілізації та привело до масового виходу населення.
Протягом 2022 і 2023 років конфлікт перебував у глухому куті. Незважаючи на численні контрнаступи з боку України, зокрема в Харківському та Херсонському регіонах, нищівні удари все ще тривають. Одна з останніх трагедій — затоплення внаслідок руйнування дамби в Новій Каховці, з якого українська сторона звинувачує Росію.
На кінець 2023 року Україна знову контролювала близько 54% територій, хоча 18% все ще залишаються під російською окупацією. Це конфлікт став наслідком великих людських втрат, мільйонів біженців та постійної міжнародної критики Росії. І на цьому етапі миру та стабільності ще немає на горизонті, бо війна, на жаль, продовжує зберігати статус кво.
Цей конфлікт вимагає термінового вирішення, адже людські втрати і гуманітарні кризи стають все більше жахливими.
Думки про “гуманітарні кризи” перебільшують, адже і Україна зазнала втрат і зловживань у цій війні.
Важливо, щоб міжнародна спільнота продовжувала підтримувати Україну та не залишала її наодинці з агресором.
Ситуація в Україні вимагає уваги світової спільноти, адже наслідки конфлікту впливають на всіх нас.