Російське вторгнення в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, стало найбільшим випробуванням для країни та її народу з початку агресії в 2014 році. Президент Росії Володимир Путін оголосив це вторгнення "спеціальною військовою операцією" з метою "демілітаризації та денацифікації" України, хоча насправді це була широкомасштабна атака по всій території України з півночі, сходу та з Криму.
Незважаючи на потужний початковий наступ, плани Росії швидко завоювати Київ зазнали невдачі завдяки стійкому опору українців. Українські військові стратегії успішно уповільнили російські війська під Києвом, Ірпенем, Бучею, де згодом було зафіксовано численні злочини проти цивільного населення, включаючи масові поховання, тортури і грабунки.
Невдовзі після початку вторгнення, в жовтні 2022 року, Росія формально оголосила про анексію чотирьох українських регіонів — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, що викликало міжнародне обурення. Часткова мобілізація, оголошена Путіним у вересні 2022 року, призвела до масового виїзду росіян з країни та хвилі антивоєнних протестів.
Влітку 2022 року Україна за підтримки союзників розпочала значну контрнаступальну операцію, відбивши значні території в Харківській та Херсонській областях. Однак, до зимових місяців війна зайшла у глухий кут. Попри повільний поступ під час контрнаступу в червні 2023 року, Україна втілила успішні кампанії у Чорному морі та навколо Криму, демонструючи стійкість і винахідливість.
Серйозні гуманітарні наслідки війни включають зруйновані міста, зокрема Маріуполь, де під обстрілами загинули мирні жителі. Після підриву дамби у Новій Каховці у червні 2023 року виникла загроза екологічної катастрофи, яка могла б зашкодити навіть реакторам Запорізької АЕС.
До кінця 2023 року ситуація залишається невизначеною. Росія контролює 18% території України, а Україна відвоювала близько 54% окупованих площ. Хоча український уряд не втрачає надії повернути всі свої території, включно з Кримом, мирні переговори поки здаються далекими. Червневий мирний саміт 2024 року в Швейцарії викликає численні питання щодо можливих змін на горизонті, зокрема через відсутність Росії в списку запрошених учасників.
У війська змінили командування: замість Валерія Залужного, котрий не зміг реалізувати бажані успіхи, прийшов генерал Олександр Сирський, відомий своїми успішними операціями з початку вторгнення. Незважаючи на останні складнощі, Україна продовжує боротися за свою незалежність, удосконалюючи військову тактику і зберігаючи надію на перемогу.
Війна в Україні триває вже другий рік, і незважаючи на труднощі, українці не втрачають надії на перемогу.