Викрадення українських дітей Росією

Ситуація з викраденням та примусовим переміщенням українських дітей російською владою під час російсько-української війни викликає значне занепокоєння, адже це порушення міжнародного права і прав людини.

Викрадення українських дітей

Російські сили насильно перевезли майже 20 тисяч українських дітей до контролюваних ними територій, включаючи Крим та інші частини Росії. Це охоплює дітей із південних та східних регіонів України, таких як Херсон, Харків, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ і Миколаїв. Багато з цих дітей не були сиротами, але перебували під опікою держави через складні обставини в їхніх родинах, як-от бідність, хвороби чи залежності батьків.

Методи викрадення

Викрадення відбувалоcя після затримання або загибелі батьків дітей, або їхнього розлучення в активних бойових зонах. Деякі діти потрапили до Росії під виглядом "літніх таборів" чи "реабілітаційних" програм, коли батьків примушували або вводили в оману щодо відправлення дітей. Окупаційна влада використовувала фільтраційні табори, щоб розлучити дітей з батьками, а деяких дітей забирали після затримання або вбивства їхніх батьків.

Умови утримання та поводження

Викрадені діти піддавалися поганим умовам проживання, недостатньому догляду, вербальним знущанням і суворим покаранням. Вони змушені слухати гімн Росії, вчити російські патріотичні пісні та проходити русифікаційні програми, спрямовані на стирання їхньої української ідентичності. Дітей розміщували в "перевиховних таборах" або психіатричних лікарнях у Росії, де їх намагалися нав'язати російську пропаганду та військову освіту, включаючи навчання поводженню з вогнепальною зброєю.

Правові та міжнародні наслідки

Примусове переселення та усиновлення українських дітей російською владою вважаються воєнними злочинами згідно з міжнародним правом, включаючи Конвенцію про запобігання злочину геноциду 1948 року та Женевську конвенцію 1949 року. Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна і уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за їхню участь у цих злочинах.

Реакції та зусилля щодо повернення

Українська влада засудила ці дії як грубе порушення міжнародного права і працює над поверненням вкрадених дітей. Станом на травень 2023 року вдалося повернути 371 дитину, але понад 19 тисяч залишаються в Росії. ООН та інші міжнародні організації вимагають повернення дітей та наголошують на триваючому порушенні їхніх прав російською владою.

Кожне викрадення має свою болісну історію, як у випадках Діми та Ані з Чернігівщини або Олександра з Маріуполя, що підкреслює масштаб цієї кризи. Це закликає міжнародну спільноту до більш активних дій. Україна і світ мають об'єднати зусилля, щоб повернути дітей та забезпечити їх безпеку та збереження ідентичності.