Загроза ядерної безпеки на ЗАЕС

Зараз ситуація навколо Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) нагадує драму на фоні унікального конфлікту. Цей об’єкт, найбільша атомна електростанція в Європі з потужністю у 6 ГВт, лишається під контролем російських військових з березня 2022 року. Відтоді фактично втративши свою минулу роль, він перебуває у стані "холодного зупину" з вересня 2022, що забезпечує певну безпеку на фоні безупинних бойових дій.

На фоні важливих безпекових проблем звучать плани Росії щодо відновлення роботи станції. Президент Володимир Путін висловив бажання перезапустити ЗАЕС, ймовірно, приурочивши цю подію до 40-річчя приєднання до радянської електромережі у грудні 2024 року. Згідно з інспекціями, Росія планує активізувати хоча б один реактор протягом наступного року, що викликає чималі хвилювання.

Основний виклик для відновлення роботи – це технічні та кадрові проблеми. Від часу захоплення російськими силами, більшість українських працівників покинули станцію. Кількість персоналу скоротилася з 11 000 до близько 3 000, а спроби "Росатому" залучити фахівців з Росії на разі сумнівні через відсутність необхідних знань та навичок.

Ситуацію ускладнюють і військові ризики. Регіон навколо ЗАЕС буквально замінований, а артобстріли є звичним явищем. Останні атаки дронів лише загострили ядерну небезпеку. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) засудило атаки, наголошуючи на неприпустимості нападів на ядерні об’єкти. Хоча МАГАТЕ має невеликі експертні команди, їх присутність мало що змінює в умовах накопичення воєнної загрози.

Міжнародне співтовариство висловлює глибоку стурбованість. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підкреслює небезпечність ситуації та закликає до виведення військових із зони навколо станції. Його заклики підтримали і Рада керуючих МАГАТЕ, і Рада Безпеки ООН, які вимагають повернення контролю України над ЗАЕС.

Складності роботи ускладнює і відсутність стабільного електропостачання, що періодично відновлюється завдяки резервним дизель-генераторам. Знищення Каховської дамби лише підвищило питання щодо охолоджувального водопостачання станції. І навіть якщо станцію буде перезапущено, досі лишаються питання: куди підуть енергопотоки? Дехто вважає можливою переорієнтацію електрики на російську мережу, що може мати серйозні політичні наслідки.

Окремим питанням лишається гуманітарний стан: російські силові структури затримують та піддають катуванням українських працівників станції, щоб придушити будь-які прояви непокори.

У підсумку, ЗАЕС стала точкою перетину безлічі ризиків і проблем – від воєнних до гуманітарних. Планове відновлення її роботи викликає велике занепокоєння і вимагає термінової реакції міжнародної спільноти на забезпечення максимального рівня ядерної безпеки.