Михайло Драпатий, командувач Сухопутних військ України, виступив із гучною заявою, засуджуючи вбивство військовослужбовця з Территоріального центру обов'язкової військової служби (ТЦК) у Полтавській області. Це трагічне повідомлення глибоко торкає нас усіх і змушує задуматись про мораль і етику в сучасному суспільстві.
1 лютого на газовій станції у Пирятині сталася збройна атака. Невідомий особа в сірій балаклаві та піксельних штанах підійшла до військовослужбовця з Полтавського обласного ТЦК та соціально-підтримкового центру. Озброєний мисливською рушницею, нападник вимагав віддати зброю. Коли йому відмовили, він застрелив військового на місці, після чого захопив автомат загиблого та зник разом з одним з мобілізованих військовослужбовців.
Після інциденту поліція розпочала спеціальну операцію "Сирена", в результаті якої вдалося затримати злочинця та його спільника. Тим часом, Драпатий підкреслив, що вбивство військових у тилу – це "червона лінія", яку не можна перетинати. Він різко зауважив, що зростаюча хвиля неповаги до захисників України не виникає зненацька, це частина більшого патерну приниження та агресії проти військових. Такі події закликають нас до самоаналізу: чому суспільство не реагує гостріше на такі випадки, які переростають у збройні напади?
Драпатий наполягає на необхідності швидкої та жорсткої реакції від влади на подібні акти насильства. Без справедливого покарання для вбивць, зрадників та тих, хто радіє цим злочинам, з’явиться більше вбивств військовослужбовців у різних регіонах країни. Він наголошує, що лише Збройні сили України відокремлюють наше суспільство від ворога.
Командувач також акцентує увагу на важливості поваги до тих, хто взяв зброю, щоб захистити Україну, її міста, людей, кордони і домівки. Він зауважує, що неповага до особистості починається там, де закінчується гідність. Поки Україна втрачає на фронті найкращих із нас, вона не повинна втрачати совість у тилу.
Висловлюючи свої співчуття родині, рідним та друзям загиблого військовослужбовця, Драпатий віддає шану його пам’яті. Цей випадок має стати для нас всіх нагадуванням про ціну нашої свободи і відповідальність перед тими, хто захищає наш мир і майбутнє.
Цей трагічний випадок підкреслює важливість поваги до військових та необхідності захищати їх від насильства.
Чому суспільство має піддаватися страху? Вбивство військового не може стати приводом для втрати свободи слова і критики.
Цей інцидент знову наголошує на необхідності єдності суспільства для захисту наших захисників і підтримання миру.
Вбивство військового — це не просто трагедія, а дзвінок до дій для кожного з нас. Ми маємо боротися з насильством.