В інтерв'ю для The Guardian Президент України Володимир Зеленський розповів про драматичні події, що відбувалися у перші дні повномасштабного російського вторгнення. Через загрози на його життя, зокрема чисельні замахи, смерть працівників Офісу Президента та невпинний тиск з боку Росії, було ухвалено рішення не поступатися національними інтересами.
Серед найтривожніших подій Зеленський зазначив більше десяти спроб його вбивства протягом періоду з лютого 2022 по березень 2024 року. Вони включали в себе обстріли та інші насильницькі акти, що відбувалися прямо в Офісі Президента. Зеленський підкреслив: "Були люди, які прагнули мене вбити, були постріли, тут загинули люди. Але також були інші люди, які нас захищали."
Росія, користуючись військовою агресією, намагалася нав'язати Україні рішучі умови, які Зеленський вважає неприйнятними зради національних інтересів. Москва вимагала демілітаризації України, визнання окупованих територій російськими, встановлення проросійського уряду в Києві та запровадження російської мови як офіційної. Президент Зеленський категорично відмовився від таких ультиматумів.
Незважаючи на інтенсивний тиск, до Зеленського зверталися впливові фігури з порадами залишити Київ, побоюючись захоплення міста російськими військами. Декілька лідерів країн також закликали його покинути Україну. Проте він залишався непохитний у своєму рішенні ігнорувати ці ради та підтримувати оборону.
Паралельно з загрозами, українські захисники зуміли витіснити російські сили з Києва, продовжуючи тиснути на агресора. Хоча росіяни намагалися змінювати свої ультиматуми, Україна залишалася вірною своїй позиції.
Після цього було розкрито декілька змов щодо замаху на Зеленського та високопосадовців України, таких як Василь Малюк та Кирило Буданов. Було заарештовано російських агентів та співробітників українських служб безпеки, які брали участь у цих змовах.
Зазнаючи численних випробувань, Україна також намагалася вести переговори з Росією, але зіткнулася з постійними спробами з боку Москви створити паузи для військових підготовок. Один з ключових факторів провалу цих переговорів стало небажання України йти на поступки.
Зрештою, історія Зеленського і його адміністрації — це розповідь про стійкість перед лицем загроз і рішучість не зраджувати інтереси своєї країни. Це робить його постать ще більш важливою, і на нас покладено завдання продовжувати цю боротьбу за невпинність і гідність України.
Сила і рішучість Зеленського надихають. Він стоїть на захисті України, незважаючи на всі загрози і виклики.
Заяви Зеленського виглядають перебільшеними, адже реальна ситуація в Україні значно складніша, ніж він описує.
Вражає витривалість Зеленського у складних обставинах. Його позиція свідчить про справжнє прагнення до захисту національних інтересів.
Ситуація, описана Зеленським, демонструє незламність України і важливість єдності в боротьбі з агресором.